Тутковський Павло Аполлонович [народився 17 листопада 1858, смт. Липовець, Bінницька область. — помер 3 червня 1930, м. Київ] — український, радянський геолог, академік АН УРСР (з 1919 р.), академік АН БРСР (з 1928 р.).
У 1882 р. закінчив Київський. університет. У 1884—95 рр. — консерватор мінералогічного i геологічного кабінетів цього університету. Пізніше був викладачем у середніх школах Києва та інспектором i директором народних училищ на Волині.
3 1914 р. — професор Київського університету, з 1924 — керівник науково-дослідницької кафедри геології АН УРСР ( згодом її реорганізовано у 1926 р. в Інститут Геологічних наук АН УРСР. Перший директор i один з організаторів геологічного музею цього інституту.
Другий після В.І.Вернадського Голова КВПБУ (комісії по виучуванню природних багатств України, зараз - РВПС) у 1921-1926 р. Це був складний період в її роботі, позначений поступовим згортанням напрямів та форм діяльності й постійним скороченням штатів. У 1924 р. було скасовано навіть посаду вченого секретаря і вона була представлена лише її головою, дійсним членом ВУАН Тутковським П.А. Комісія існувала у складі ВУАН тільки формально й фактично її робота була призупинена.
З укріпленням нової влади, формуванням суспільно-політичних та економічних відносин на нових централізованих засадах в новоствореному державно-політичному об’єднанні СРСР, й утвердженні курсу на індустріалізацію країни, наукова діяльність ВУАН дещо пожвавилась, зокрема у вивченні продуктивних сил України.
Основні праці П.А.Тутковського присвячені питанням мінералогії, петрографії, гeoxiмії, палеонтології, гідрогеології, історичної геології, динамічної геології, четвертинної геології, геоморфології, фізичної географії. Створив теорію еолового (вітрового) походження лесу. Академік Тутковський є одним з основоположників мікропалеонтологічного методу вивчення осадових гірських порід. У 1895 р. запропонував проект водопостачання Києва артезіанськими водами, який пізніше було здійснено.
Тутковський Павло Аполлонович був відомим популяризатором геологічних знань. Він є автором багатьох підручників з геології та географії, а також першого в Україні словника геологічних термінів.
Твори: "К вопросу о способе образования леса". «Землеведение», 1899, кн. 1 — 2; "Ископаемые пустыни Северного полушария". М., 1910; Загальне землезнавство. X., 1927.