Колишній Голова Ради, академік АН УРСР Г.М. Савін

Cавін Гурій Миколайович [народився 1 лютого 1907 р., м. Весьєгонськ, Тверська область — помер 28 жовтня 1975 р., м. Київ] — український, радянський інженер і економіст, організатор наукової діяльності, вчений у галузі механіки, академік АН УРСР (з 1948), заслужений діяч науки i техніки УРСР (з 1966). У 1932 р. закінчив Дніпропетровський університет. Викладав у вузах Дніпропетровська.

В 1940-45 рр. – директор Інституту гірничої меxaніки АН УРСР. У 1945-52 рр. працював у Львові (голова науково-дослідницьких установ, 1948-52 рр. — ректор Львівського університету).

У 1952-57 рр. — голова Ради по вивченню продуктивних сил УРСР АН УРСР, віце-президент АН УРСР, професор київського університету. В Раді з ім’ям Г.М.Савіна пов’язане продовження розробки науково-прикладних проблем забезпечення комплексності і спеціалізації народного господарства, пов’язаних з розвитком і розміщенням продуктивних сил України у повоєнне десятиліття. Міністерствам і відомствам республіки направлено чимало наукових доповідей і записок з рекомендаціями про шляхи вирішення актуальних економічних проблем. Радою було організовано і проведено чимало міжвідомчих координаційних нарад та науково-технічних конференцій з проблем розвитку і розміщення продуктивних сил Кримської, Чернівецької, Закарпатської та західних областей України, Полісся, Львівського, Станіславського, Київського та Харківського економічних адміністративних районів. На цих нарадах і конференціях під головуванням академіка Савіна були прийняті розгорнуті рекомендації з усього комплексу питань розвитку і розміщення продуктивних сил досліджуваних регіонів, які впроваджувалися в практику місцевими органами управління.

У 1957-75 рр. Г.М.Савін працює  в Інституті механіки АН УРСР. У 1958-59 рр. — директор цього інституту.

Основні праці Г.М.Савіна - з механіки суспільного середовища, механіки композиційних, полімерних матеріалів, тeopiї пружності, концентpaції напружень в елементах конструкцій, з теорії гірничого тиску, динаміки шахтних підйомних канатів i методів їx розрахунку.

За заслуги перед Батьківщиною нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, іншими орденами та медалями. Став лауреатом Державної премії СРСР за 1952 р. та Премії ім. О. М. Динника АН УРСР, за 1973 р.